Історія

Таеквон-До / Taekwon-Do

Історія Таеквон-До

Таеквон-До / Taekwon-Do

15 серпня 1945 року, після звільнення країни, корейські бойові мистецтва вступають у нову фазу свого розвитку. Саме в цей період розпочав відроджуватись національний дух та, разом з ним, школи різних бойових мистецтв, які почали виходити з підпілля.

Саме в цей період у 1945 році засновник Таеквон-До – генерал Чой Хонг Хі отримав високий пост, як один з засновників південнокорейських збройних сил. Це дало можливість йому поширювати таеквон-до в збройних силах, незважаючи на затяту опозицію.

Генерал Чой Хонг Хі, користуючись підтримкою президента Кореї Лі Синмана, у 1955 році включає свій стиль бойових мистецтв до програми підготовки військовослужбовців. Генерал розумів, що у корейській армії не можна використовувати китайські і японські назви бойових мистецтв, тому бойове мистецтво, призначене для військовослужбовців, отримало назву Таеквон-До.

22 березня 1966 засновник Таеквон-До генерал Чой Хонг Хі скликав установчу конференцію. На конференції було створене громадське об’єднання, метою якого було розвиток Таеквон-До в усьому світі. Також було прийнято одностайне рішення надати юридичний статус новоствореній організації – Міжнародна Федерація Таеквон-До (англійською: International Taekwon-Do Federation, скорочено – ΙTF). Тому, коли мова йде про ІТФ, це означає, що організація представляє саме те бойове мистецтво і вид спорту, яке створив сам його засновник. На цій же конференції генерал Чой Хонг Хі був обраний Президентом Міжнародної федерації Таеквон-До ІТФ і раз у чотири роки переобирався на наступний термін, залишаючись Президентом ІТФ до самої смерті (15 червня 2002 року).

Таеквон-До / Taekwon-Do

Засновник Таеквон-До і Міжнародної федерації Таеквон-До (ITF)

Таеквон-До / Taekwon-Do

Чой Хонг Хі народився 9 листопада 1918 року на території нинішньої КНДР (північна Корея), в містечку Хваде. Батьків засмучувало, що їх син росте слабким і хворобливим, хоча вже тоді вони звернули увагу на його завзятий характер. Коли хлопчикові виповнилося 12 років, його відправили в буддійський монастир до відомого вчителя каліграфії Хан Іль Дону, який одночасно був майстром Текки -таеккен-античного корейського мистецтва боротьби ногами. Вивченню каліграфії заважало слабке здоров’я учня і майстер почав викладати йому Текки. Завдяки наполегливості та працьовитості Чоя справа йшла успішно, і до моменту від’їзду до Японії для продовження освіти він став не тільки майстерним каліграфом (про що свідчать численні перемоги на конкурсах каліграфії), але і в значній мірі просунувся у вивченні Текки.

У 1937 році в Японії дев’ятнадцятирічний юнак продовжував посилено тренуватися і одночасно почав займатися карате. Через два роки наполегливих занять, він зміг одержати чорний пояс І – дан, а до моменту закінчення Токійського Університету володів ступенем ІІ-дана. Він багато працював з традиційною корейською технікою ударів ногами, і саме тоді у нього з’явилися думки про необхідність і можливість відродження древніх корейських бойових мистецтв. Після початку другої світової війни молодий лейтенант стає одним з творців таємного товариства, що ставило за мету звільнення Кореї. Це призвело до арешту і майже семирічного ув’язнення. У в’язниці Чой Хонг Хі не тільки займався сам, але і почав тренувати інших ув’язнених. Як розповідав сам майстер, через деякий час в’язниця перетворилася на один великий тренувальний зал. У ці роки була закладена основа тієї системи, яка в майбутньому отримає назву Таеквон-До.

Після закінчення війни Чой Хонг Хі був звільнений і в 1946 році направлений в південнокорейську армію інструктором з фізичної підготовки та рукопашного бою. Наступні роки були заповнені як самостійними тренуваннями, так і заняттями з учнями, але головною справою залишалася робота по створенню нового стилю, до якого увійшло б все найкраще з традиційних східних єдиноборств.